Задачі розв’язуються за наступною схемою:

Задачі розв’язуються за наступною схемою:
1. Гіпотеза – висунути гіпотезу, показати, що є спірним і підлягає аналізу. За допомогою «мозкового штурму», на підставі отриманих знань – відділяємо казус (випадок) та формулюємо у вигляді припущення запитання, яке в подальшому будемо перевіряти.
2. Посилка № 1 – проводиться аналіз понять та (або) правова база. Визначаємо норми ККУ (правова норма завжди вказується повністю), які потрібно застосувати; за наявності актів тлумачення КСУ чи ВС визначаємо положення, які можна використати, використовуємо поняття отримані під час лекційного курсу чи самопідготовки, за неможливості точного відтворення – формуються визначення за допомогою законів формальної логіки. При аналізі декількох епізодів чи декількох осіб, витяги з нормативної бази чи визначені поняття повторювати не потрібно (робиться посилання – див. вище).
3. Посилка № 2 – з врахуванням Посилки №1 здійснюємо вільний виклад матеріалів завдання, виділяємо основне. Тобто фабулу задачі ми накладаємо на нормативну базу та інші положення, що сформульовані вище.
4. Починаючи з 2-го семестру 2-го курсу, в якості підготовки до 3-го курсу, здійснюємо аналіз складу кримінального правопорушення, без посилання на статті Особливої частини (крім загальновживаних). Визначаються основні елементи складу кримінального правопорушення, за необхідності факультативні.
5. Висновок. Підтвердження чи спростування припущення сформульованого як гіпотеза (п.1). Гіпотеза і висновок співвідносяться як дзеркальне відображення одне одного і утворюють рамки (початок і кінець) правового аналізу