РГР по метрологии

вариант 6

Завдання до лабораторної роботи № 3

На лабораторній роботі ми визначали б придатність гладкого граничого калібру-пробки. Калібрами називають безшкальні прилади, призначені для контролю розмірів, форми і розташування поверхонь деталей. Калібри бувають нормальні і граничні. Нормальні калібри – це точні шаблони, які використовують для контролю складних профілів. Придатність деталей визначають за рівномірністю зазору між профілем, що перевіряється, і профілем нормального калібру.

        Граничні калібри дозволяють встановити, чи знаходиться розмір, що перевіряється, у межах допуску. Зазвичай при утворенні стандартних посадок такий контроль гарантує якісне з’єднання деталей. Граничні калібри використовують при перевірці розмірів деталей гладких циліндричних, конічних, різьб’яних, шлицьових з’єднань, висоти виступів і глибини западин, якщо на розміри, що перевіряються, встановлюють допуски не точніше 6-ого квалітету. Перевагами калібрів є довговічність, простота і достатність контролю, його висока продуктивність, недолік – складніcть виготовлення, але, не дивлячись на цей недолік, калібри широко використовуються у масовому, крупносерійному, а, іноді, і в індивідуальному виробництві. Найбільш часто граничні калібри застосовують для контролю циліндричних отворів і валів.

        Калібри, які контролюють отвори називаються пробками (фото 1 другий зверху прилад), калібри для контролю валів – скобами (фото 1 перший і третій зверху прилад). Сторони калібрів поділяють на прохідні і непрохідні. Прохідний бік (ПР) калібру-пробки повинен увійти до отвору, що контролюється, а прохідний бік калібру-скоби – надітися на вал, що перевіряється; непрохідий бік (НЕ) калібру-пробки не повинен пройти до отвору, що перевіряється, а непрохідний бік калибру-скоби – не надягтися на вал, який контролюється. Тільки при виконанні сполучення цих двох умов (для ПР і НЕ) деталь, що контролюється, вважається придатною. Якщо з цих двох умов якась одна не виконується, деталь визнаєтсья непридатною: коли прохідний бік калібру-пробки або калібру-скоби не проходить – отвір або вал відповідно вважаються виправним браком, коли ж непрохідний бік калибру-пробки або калібру-скоби проходять, отвір або вал вважають браком остаточним.

        За конструкцією калібри можуть бути одно- і двобічними. На лабораторній роботі вимірювався б двобічний калібр-пробка. Більш широка його циліндрична частина - це прохідний бік, більш вузька - непрохідний (фото 0 ескіз робочого калібру). Розрізнюють також робочі, приймальні і контрольні калібри. Робочі призначені для контролю деталей при їх виготовленні, приймальні калібри призначені для приймання деталей представниками замовника, а контрольні використовують для перевірки зносу прохідних робочих калібрів-скоб, а також для налаштування калібрів-скоб, які регулюються (фото 1 перший прилад зверху).

На гладкі калібри для контролю отворів і валів розмірами до 500 мм розповсюджується СТ СЭВ 157-75. Поля допусків калібрів розташовуються відносно граничних розмірів деталі, яка контролюється (рис. 5.1). На рисунку 5.1 прийняті наступні позначення:

Н, Н1 и Нр – допуски на виготовлення калібрів-пробок, калібрів-скоб і контрольних калібрів для скоб відповідно;

z, z1 – відхилення середини поля допуску прохідного боку калібру-пробки і калібру-скоби відповідно відносно граничного розміру деталі, що контролюється, який відповідає max матеріалу деталі;

y, y1 – допустима межа зносу прохідного боку калібру-пробки і калібру-скоби відповідно;

α, α1 – зміщення поля допуску непрохідного боку калібру-пробки і калібру-скоби відповідно в середину поля допуску деталі, які вводяться при контролі розмірів більших за 180 мм для компенсації похибки контролю деталей великих розмірів (рис. 5.2). Схеми, наведені на рисунках 5.1 і 5.2, дійсні при контролі деталей квалітетів ІТ 6–8. Для ІТ ≥ 9 і усіх розмірів до 500 мм y і у1 приймаються рівними 0 (рис. 5.3).